Компьютер
<<  Неисправности персонального компьютера Тема: «Назначение и классификация шлифовальных станков»  >>
Компьютерлік желі
Компьютерлік желі
Компьютерлік желі
Компьютерлік желі
Компьютерлік желі дегеніміз – ресурстарды (дискі, файл, принтер,
Компьютерлік желі дегеніміз – ресурстарды (дискі, файл, принтер,
Компьютерлік желі дегеніміз – ресурстарды (дискі, файл, принтер,
Компьютерлік желі дегеніміз – ресурстарды (дискі, файл, принтер,
Компьютерлік желі ж
Компьютерлік желі ж
Компьютерлік желі ж
Компьютерлік желі ж
Компьютерлік желі ж
Компьютерлік желі ж
Байланысты
Байланысты
Шиналы
Шиналы
Шиналы
Шиналы
Са?иналы
Са?иналы
Са?иналы
Са?иналы
Ж?лдыз т
Ж?лдыз т
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жергілікті компьютерлік желіні
Жалпы желілер- б
Жалпы желілер- б
Жалпы желілер- б
Жалпы желілер- б
Интернетке модем ар
Интернетке модем ар
Интернетке GPRS каналы бойынша шы
Интернетке GPRS каналы бойынша шы
Интернеттен м
Интернеттен м
World wide web ( ) негізгі т
World wide web ( ) негізгі т
Компьютер
Компьютер
Компьютер
Компьютер
Компьютер
Компьютер
Компьютер
Компьютер
М?ліметтерді ж
М?ліметтерді ж
Outlook express программасыны
Outlook express программасыны
Outlook Express программасыны
Outlook Express программасыны
Картинки из презентации «Компьютер» к уроку информатики на тему «Компьютер»

Автор: Admin. Чтобы познакомиться с картинкой полного размера, нажмите на её эскиз. Чтобы можно было использовать все картинки для урока информатики, скачайте бесплатно презентацию «Компьютер.pptx» со всеми картинками в zip-архиве размером 1660 КБ.

Компьютер

содержание презентации «Компьютер.pptx»
Сл Текст Сл Текст
1Компьютерлік желі. 30пайдалан?ан ж?н.
2Ма?саты: О?ушылар?а Интернет 31Со??ы к?рілген Web-пара?тарды ашу.
желілермен ж?мыс жасау технологияларыны? Алды??ы пара??а ауысу ?шін Арт?а (Назад -
ерекшеліктері мен м?мкіндіктерін игеруде Back) батырмасын шерту керек, ?айтадан
к?мек к?рсету ж?не на?ты ж?мыс жасауды ал-ды??ы пара?тар?а жылжу ?шін Ал?а
?йрету А) Интернет желілерді? ??рылу ж?не (Вперед - Forward) батырмасын басса
ж?мыс істеу жолдары ж?нінде о?ушылар?а болады. О?ан ?оса алды??ы пара?тарды?
ма?л?мат беру Б) Интернет желілерін ?йрету бірнешеуіні? адрестер тізімін бірден
ар?ылы о?ушыларды? а?паратты? м?дениетін к?ріп, ішінен біреуін та?даса да болады,
?алыптастыру К?рнекілік: компьютер, ол ?шін - Назад (Back) немесе Вперед
кітап-журналдар, тапсырмалар слайд ар?ылы (Forward) батырмалары ма?ында?ы т?мен
к?рсетіледі Саба?ты? ?дісі: сын т?р?ысынан ба?ыттал?ан тілсызы?ты (стрелка) шерту
ойлау стратегияларын ?олдану Саба?ты? керек. Ал?аш?ы пара??а (homepage) к?шу
т?рі: тест технологиясын ж?не модульдік ?шін Домой (Home) батырмасын шертсе
технологияны пайдалану. бол?аны. Та?дамалылар тізіміндегі
3Саба? т?рі: Аралас Саба?ты? ма?саты: Web-пара?ты? біріне к?шу ?шін Избранное
Студенттерді? т?жірбиелік да?дыларын (Favorites) батырмасын шертіп, ішінен
бекіту Т?рбиелік: Ж?мыс?а ж?не саба??а керегін та?дап алу ?ажет. Б?рын ?арал?ан
деген ма?сатына талпынушылы??а т?рбиелеу Web-пара?тар тізімін шы?ару. Б?рын
Дамытушылы?: ?з бетінше ойлауын дамыту ?арал?ан Web-пара?тар тізімі журналда
О?ытуды? формасы мен ж?йесі: Интерактивті са?талып т?рады, оларды шы?арып к?ру ?шін
?діс. Журнал (History) батыр-масын шерті?із.
4?й ж?мысын тексеру. Журналда осы компьютерде б?рыныра? ашыл?ан
5Компьютерлік желі дегеніміз – пара?тар тізімі де жазылып т?рады, керегін
ресурстарды (дискі, файл, принтер, курсормен белгілеп алып тыш?анды шерту
коммуникациялы? ??рыл?ылар) тиімді керек.
пайдалану ма?сатында бір – бірімен 32Web-пара?ты? сілтемелер та?тасы-на
байланыстырыл?ан компьютерлер тізбегі. жа?а сілтемелер ?осу. Сілтемелер (Ссылки -
6Компьютерлік желі ж?мыс істеу Links) та?тасы адрестік жол ма?ына
принципіне, аппаратты? ж?не программалы? орналас?анды?-тан, онда жиі ?олданылатын
?амтамасыз етуіне байланысты жергілікті web-пара?тар адресіне сілтеме жасап
(ЖКЖ) ж?не аума?ты (АКЖ) компьютерлік желі орналастыру ы??айлы. Керекті пара?ты к?ру
болып б?лінеді. Жергілікті желі шектеулі ?шін со?ан с?йкес сілтемені шертсе
айма?та?ы (бір б?лмеде, бір мекемеде, бол?аны. Сілтеме та?тасына жа?а тізім ?осу
зауыт немесе бекетте т.с. компьютерлерді бірнеше т?сілмен орындалады: та?далып
біріктіреді. Жергілікті желі ??руда?ы алын?ан пара?ты? белгішесін адрестік
себеп - ?ндірістік процестерді жолдан сілтемелер та?тасына тасымалдау;
автоматтандыру, ?р т?рлі ??жаттарды жедел web-пара?ты? сілтемесін сілтемелер
??деу. Егер жалпы желіге бір-бірінен та?тасына тасымалдау; web-пара?ты?
айтарлы?тай ?ашы?ты?та?ы компьютерлер сілтемесін Та?дамалы (Изб-ранное -
немесе жергілікті желілер біріктірсе, онда Favorites) тізімдерінен Сілтемелер (Ссылки
м?ндай ??рылымды таратыл?ан немесе - Links) бумасына тасымалдау; Егер
айма?ты? желі деп атайды. ?азіргі кезде сілтемелер та?тасы жо? болса, Вид - Панели
ірі компьютерлік желілер саны ж?здеген инструментов - Ссылки командасын орындау
мы?дармен есептеледі. Бір немесе бірнеше керек. Ал?аш?ы пара?ты (homepage) ауыстыру
желілерді бір – бірімен ?зара байланыстыру Ал?аш?ы пара? – Internet Explorer іске
желіаралы? байланыс немесе ау?ымды желі ?осыл?ан сайын бірден шы?атын пара?. Б?л
деп аталады. Ау?ымды желі ?ала, айма?, ел, пара?ты? т?тынушы?а жиі ?ажет болатын
б?кіл Жер шарын ?амтуы м?мкін. м?лімет пара?ы бол?аны д?рыс. Ал?аш?ы
7Байланысты? т?рлері. Жылдамды? пара? ретінде кез келген информацияны
Салыстырмалы ба?асы. Ара ?ашы?ты? Жі?ішке жылдам іздеп табу?а арнал?ан пара? бол?аны
коаксиалды кабель. 10 Мбит/с. ?те арзан. да жа?сы, мысалы, www.rambler.ru.
150 м дейін. Жуан коаксиалды кабель. 10 33WWW ішінде информация іздеу. Ал?аш?ы
Мбит/с. ?ымбаттау. 500 м дейін. Есулі ?ос пара?ты алмастыру ?шін: Internet
?ткізгіш. 10-100 Мбит/с. ?ымбаттау. 100 м Explorer-ді іске ?ос?анда шы?у?а тиіс
дейін. Оптоталшы?ты кабель. 1 Гбит/с пара??а к?ші?із ; Сервис - Свойства
дейін. ?те ?ымбат. 2 км дейін. Сымсыз обозревателя командасын орында?ыз; Общие
байланыс. 3-54 Мбит/с. Сымсыз байланыс?а ішкі бетін та?дап алы?ыз; Ал?аш?ы бет (
?ара?анда ?ымбаттау. 300 м дейін. Домашняя страница -Home Page) тобында?ы С
8Шиналы? топология – м?нда ж?мыс текущей батырмасын шерті?із. Стандартты
станциялары желі адаптерлері ар?ылы жалпы ал?аш?ы бетті ?айта ?алпына келтіру ?шін С
шина?а немесе магистраль?а (кабельге) исходной батырмасын шерті?із. Іздеу
?осылады. Д?л осындай т?сілмен ж?йелері - Интернет рес-урстары туралы
магистраль?а бас?а да желілік ??рыл?ылар информация жина?тап, оларды бір т?ртіпке
?осыла береді. Желіні? ж?мыс жасау келтіріп, т?тынушыларды? м?лімет іздеуін
процесінде тасымалданатын а?парат же?ілдетуге арнал?ан арнайы ж?йе.
ж?нелтуші станциядан ж?мыс станцияларыны? 34
барлы? адаптерлеріне жеткізіледі, біра? 35М?ліметтерді ж?нелту ж?не ?абылдау.
оны тек адресте к?рсетілген ж?мыс Outlook Express программасын ?олдану
станциясы ?абылдайды. Шиналы? топология. Электронды? пошта мен телеконференция
9Са?иналы? топология. м?ліметтері пошталы? сервер ж?не
10Ж?лдыз т?різді топология. Ж?лдыз жа?алы?тар серверінде жина?талып т?рады.
т?різді топология – м?нда орта?тандырыл?ан Microsoft Outlook Express (Пуск -
коммутациялы? т?йін-желілік сервер болуы Программы -Outlook Express) программасы
тиіс, ол барлы? м?ліметтерді осылармен ж?мыс істеуге арнал?ан. Б?л
жеткізудіж?зеге асырады. Б?л топологияны? программа Internet Explorer-ден Сервис -
арты?шылы?ы – кез келген бір ж?мыс Почта и новости командасы ар?ылы іске
станциясыны? істен шы?уы жалпы байланыс?а ?осылады. Электронды? пошта мен
?сер етпейді. телеконференцияларды пайдалану кезінде бір
11Жергілікті компьютерлік желіні? жуан программаны ?олдану?а тырысады, ?йткені
коаксиалды кабельмен байланысы. Жергілікті б?л екеуінде де м?лімет ?абылданады ж?не
компьютерлік желіні? есулі ?ос ?ткізгіш ж?нелтіледі. Сонды?тан б?л екеуінде
ар?ылы байланысы. к?бінесе бір программа ?олданылады. Мысал
12Жергілікті компьютерлік желіні? ретінде Outlook Express программасын айтса
оптоталшы?ты кабельмен байланысы. болады, ол осы екеуінде де ??сас ж?мыстар
Жергілікті компьютерлік желіні? сымсыз ат?арып, ке?інен ?олданылып келеді.
байланысы. М?ліметтер сервер ар?ылы ?абылданып,
13Жалпы желілер- б?л д?ние ж?зі бойынша ж?нелтілетін бол?анды?тан программада
таратыл?ан желілер. Е? белгілі ж?не ?ол сервер жайлы а?парат болуы тиіс. Осындай
жететін жалпы желі - Интернет болып а?парат есепке алу жазбасында (учетная
табылады. Интернет желісі т?ра?ты ??рылым запись) са?талады.
емес, оны миллионда?ан пайдаланушылар 36Outlook Express программасында есепке
?дайы ?згеріп отырады. Желідегі алу жазбасын Сервис- Учетные записи
компьютерлер ж?мысын программа бас?арады, командасы ар?ылы жасайды. Учетные записи
онда?ы барлы? компьютерлерді? бір – біріне диалог терезесінде Добавить батырмасын
жіберетін ж?не ?абылдайтын а?параттарды шертіп, ашыл?ан терезеде есепке алу
араласпай, тияна?ты жеткізілу ?шін, олар жазбасы ?андай ?ызмет ?шін жасал?аны
бір тілмен – орта? ережемен байланыс жасау к?рсетілуі тиіс. Келесі информацияны
?ажет. Осындай орта? ереже желілік хаттама енгізу шеберді? бас?аруымен ж?ргізіліп,
деп аталады. Сервер – орта? пайдалану?а онда ж?нелтушіні? аты, электронды? пошта
арнал?ан барлы? ресурстарды ?амтитын адресі, пайдаланылатын серверді? аты,
компьютер. Орта? ресурстарды пайдалану ?ажет бол?анда, т?тынушы аты-ж?ні мен
?шін сервер ?осулы болуы ?ажет. Желідегі паролі де енгізіледі. Электронды? пошта
ж?мысты? к?п б?лігін сервер ат?арады. хабарламасын дайындау. Электронды? поштаны
14 пайдалану ?шін хабарлама (хат) дайындау
15Интернетке модем ар?ылы шы?у. керек. Ол ?шін аспаптар та?тасында?ы
16 Хабарлама жасау (Создать сообщение)
17Интернетке ауданды жергілікті желі батырмасын шерту керек. Сонан кейін
ар?ылы шы?у. Хабарлама жасау (Создать сообщение)
18Интернетке GPRS каналы бойынша шы?у терезесі ашылады, оны? терезесі екі
жолдары. б?ліктен т?рады. Жо?ар?ы б?лікте ?ызметтік
19Интернетке Wi-Fi каналы ар?ылы шы?у. м?лімет жазылады да, т?менгіде – хат
20Интернеттен м?лімет алу. Жа?а саба?: м?тіні жазылады. Та?ырып (Тема) ?рісіне
21World wide web ( ) негізгі хат мазм?ныны? ?ыс?аша сипаты (не туралы)
т?сініктері. Интернет ж?йесі ар?ылы жазылады. Кімге (Кому) ?рісіне негізгі хат
??жаттарды гипер-м?тіндік форматта алушыны? адресі к?рсетіледі де, К?шірме
тасымалдауды бас?ара-тын ?ызмет т?рін (Копия) ?рісіне — оны? к?шірмесін
World Wide Web (Web, WWW) – д?ниеж?зілік алатындарды? адрестері жазылады. Егер
ке?ейтілген ?рмек деп атайды. Араларына к?шірме туралы бас?алар білмеуі тиіс
гиперм?тіндік байланыс орнатыл?ан болса, Жасырын (Скрытая) ?рісіне де адрес
Web-??жаттар жиынын да Web немесе WWW жазылады (егер ондай ?ріс жо? болса, Вид -
ортасы деп атау ?алыптас?ан. WWW ортасы Все заголовки командасын беру керек).
бір ортадан бас?арылмай, ол Интернетке 37М?лімет даярлау ж?не т?зету кезінде
енгізілген жа?а материалдармен т?ра?ты пошталы? сервермен байланыс ?ажет емес,
т?рде толы?тырылып бірт?тас информациялы? Байланыс тек хат ж?нелту (алу) кездерінде
ке?істік ??райды. WWW ??жаттары Интернетке ?ана керек. Outlook Express программасы
т?ра?ты ?осылып еш?ашанда ?шірілмей ж?мыс ар?ылы м?лімет алу мен оны ж?нелту бір
істеп т?ратын ?уатты Web-серверлерде с?тте ж?ргізіле береді. М?лімет
са?талады. Web-торапта материалдарды? алу/ж?нелту ?рекеттері хабарлама даярлау
жина?талып орналасуын Web-басылым терезесіндегі Ж?нелту (Отправить)
(издание) немесе Web-жарияланым батырмасын шерткенде немесе Outlook
(публикация) деп атайды. Express программасыны? негізгі
22Web-пара? Web-арналар (каналдар). терезесіндегі Жеткізу (Доставить)
Web-торап тек т?тынушыны? с?ранысы бойынша батырмасын шерткенде орындалады.
информация береді (с?ратыл?ан ??жат). Электронды? пошта м?ліметтері Outlook
?зіне керекті м?ліметті т?ра?ты ?арап Express программасыны? ішкі бумаларында
отыру ?шін т?тынушы бір не бірнеше торапты орналасады. Келіп т?скен м?ліметтер
ба?ылап отырады. ?азіргі кезде Web-торап Входящие бумасында са?талады, осы буманы
тіркелген т?тынушы?а автоматты т?рде Папки та?тасында?ы оны? белгі-шесін шерту
жа?артыл?ан ??жат н?с?асын к?сетілген ар?ылы аш?анда, о? жа? шетте келіп т?скен
уа?ыт м?лшерінде беріп отыра алады. Осылай хабарламаларды? тізімін к?руге болады.
информацияны дер кезінде ?здері беріп Егер кез келген ха-барламаны шертсек, оны?
отыратын Web-тораптарды Web-арналар немесе м?тіні тізімні? т?менгі жа?ында?ы айма?та
Web -каналдар деп атайды. WWW ??жаттарыны? к?рініп т?рады. Хабарламаны екі шерту
бір ?ана экранды? беті Web-пара? деп келген м?ліметті терезені толы? алып
аталады. Онда м?тін, графика, т?ратындай етіп к?рсетеді.
мультимедиалы? объектер са?талып т?рады. 38Outlook express программасыны?
Ал бір та?ырып?а арнал?ан Web-пара?тар терезесі.
жиыны Web-сайт деп аталады. Сонымен, 39Келген хат?а жауап дайындау. Желі
Web-серверде бір та?ырып?а арналып, м?ліметтеріні? к?бісі диалог режимінде
топтастырылып са?талатын бір-бірімен ?зара ж?мыс істеуге ба?ыттал-?ан. Электронды?
байланыс?ан ??жаттар жиынын Web-торап пошта ?ызметі де хат?а жауап беруді керек
(Web-узел) немесе Web-сайт деп атайды. етеді. Outlook Express программасында
Интерактивті Web-тораптар т?тынушыдан жауап жазуды же?ілдету м?мкіндік-тері бар.
с?раныс ал?ан со?, Web-пара?ты соны Ол ?шін келіп т?скен м?ліметті жеке
с?ра?ан компьютерге бірден ж?нелтеді. терезеде ашып, аспаптар та?тасында?ы
23Гиперсілтемелер. ??жаттарды адрестеу. батырмалар-ды пайдалану?а болады. • Жауап
World Wide Web ортасыны? ерекшелігі – оны? беру (Ответить) батырмасы хат?а жауап беру
бір ??жаттан сонымен та?ырыбы байланысты ?шін ?ажет. М?нда терезедегі Кімге (Кому)
екінші ??жат?а адресін к?рсетпей-а? к?шу ж?не Та?ырып (Тема) ?рістері автоматты
м?мкіндігіні? болуы. ??жаттар байланысы т?рде бірден толтырылады да, т?мендегі
гиперм?тіндік сілтемелер (немесе айма??а жауап жазылады. • Барлы?ына жауап
гиперсілтемелер) бойынша ж?зеге асырылады. беру (Ответить всем) батырмасы хат иесіне
Гиперсілтеме — бас?а файлды? адресімен ж?не осындай хат ал?ан бас?алар?а жауап
байланыс?ан осы ??жатты? белгіленген жазу ?шін ?ажет. М?нда да Кімге (Кому)
фрагменті (м?тін немесе иллюстрация). ж?не Та?ырып (Тема) ?рістері автоматты
Гиперсілтемелер ??рылымы WWW ішіндегі бір т?рде бірден толтырылады. • Ж?нелту
та?ырып?а байланысты пара?тарды ешбір (Переслать) батырмасы келіп т?скен хатты
адрес-ті пайдаланбай-а?, аралау?а та?ы бас?а біреуге жіберуді
м?мкіндік береді. Интернеттегі ??жаттар ?йымдасты-рады. М?нда тек Та?ырып (Тема)
(Web-пара?тар) адресін ?ада?алап отыру ?рісі автоматты т?рде толтырылады, ал оны?
?шін URL адрестері ?олданылады. Керекті адресін ?осымша к?рсету керек.
пара??а к?шу гиперсілтемеде к?рінбей 40Outlook Express программасыны? Жауап
жазылып т?р?ан компьютер аты, оны? дайындау терезесі.
IP-адресі ар?ылы орындалады. URL адресті 41Телеконференция м?ліметтерін о?у.
цифрлы? формада?ы IP-адреске т?рлендіруді Телеконференция м?ліметтерін о?у механизмі
домен аттары ?ызметі (Domain Name Service, электронды? поштаны пайдалану кезіндегі
DNS) ат?арады. сыя?ты. Жа?алы?тар сервері ?шін есепке алу
24Web-пара?тарды к?ру ??ралдары. жазбасын даярла?аннан кейін Папки
Броузерлерді? негізгі функциялары: та?тасында сол та?дап алын?ан серверге
??жаттарды на?ты бір компью-терде о?ып с?йкес белгіше пайда болады. Осы белгішені
к?ру (оны форматтап бейнелеу) броузер шерткеннен кейін автоматты т?рде Подписка
(а?ылшынша browser) деп аталатын арнайы на группу новостей диалог терезесі
программа к?мегімен ат?арылады. Керекті ашылады, ал программа сол сервердегі
??жат орналас?ан web-сервермен байланыс телеконференциялар тізімін алады. Керекті
орнатып, оны? барлы? с?ратыл?ан телеконференцияны та?дап алып, Подписаться
компоненттерін компьютерге ж?ктеу; HTML батырмасын шерту керек. Осылай жазыл?ан
тіліні? т?гтерін (командаларын) орындап, телеконференциялар Папки та?тасында
т?тынушы компьютеріні? м?мкіндіктеріне к?рініп т?рады, олармен танысу ?шін
с?йкес web-пара?тарды д?рыс форматтап Подписка на группу новостей диалог
экранда бейнелеу; Web-пара? ??рамында?ы терезесін ашу ?ажет емес.
мультимедиалы? ж?не де бас?а объектілерді Телеконференциялар м?ліметтерімен танысу
бейнелеу м?мкіндігін беріп, программаны электронды? пошта ?ызметі сыя?ты ж?зеге
жа?а объектілермен ж?мыс істеуге дайындау; асырылады. Оларды? м?ліметтерін жеке
Web-пара?тарды іздеп табу істерін терезеде ?арау кезінде Топ?а жауап беруге
автоматтандырып, б?рын о?ыл?ан пара?тарды (Ответить в группу) - телеконференция?а
?айта к?ру ісін жылдамдату; Интернет пікір білдіруге, Автор?а жауап беруге
ж?йесіні? бас?а да ?ызмет т?рлеріні? ішкі (Ответить автору) – бір автор?а
??ралдарын пайдалануды ж?зеге асыру. электронды? пошта ар?ылы пікір білдіруге
25Интернетте ж?мыс істеу нормалары. немесе ол м?ліметті электронды? пошта
Б?кіл?лемдік ?рмекте ж?мыс істегенде ар?ылы бас?а біреуге Ж?нелтуге (Переслать)
мынадай ережелерді м??ият орындау керек: болады.
жиі ж?не ?за? уа?ыт ойнамау; бас?а 42Адрестік кітаппен ж?мыс істеу
т?тынушылар?а ?исы? немесе ?ы?ыр мінез Электронды? поштаны ке?інен пайдаланса?,
к?рсетпеу; бас?аларды? ?рекетіне хат алысушылар саны бірнеше ж?зге жетуі
араласпау, оларды? ж?мысына зиян тигізбеу; м?мкін. Барлы? электронды? адрестерді есте
web-??жаттар ішіне мазм?ны са?тау ?иын іс. Осы ж?мысты же?ілдететін
м?дениетті-лікке н??сан келтіретін файлдар арнайы программа Адрестік кітап (Адресная
жазбау. Сізді? ?рекеттері?із ар?ылы книга) деп аталады. Адрестік кітап ар?ылы
компьютері?ізді? адресін біліп алу ?иын : • хат жазушылар адрестерін есте
емес екені есі?ізде болсын. са?тау?а; • оларды? адрестерін теруді
26Internet explorer 10 программасы. автоматтандыру?а; • енгізілген адрестерді?
Internet Explorer 10 программасын іске д?рысты?ын тексеруге; • адресаттарды?
?осу ?шін: Тапсырмалар та?тасында?ы бірнеше топтарына бірден м?лімет жазуды
(Панель задач) Іске ?осу (Пуск) батырмасын же?ілдетуге болады.
шертіп, Программалар ? Internet Explorer 43Интернет. О?ушыларды? Интернет туралы
жолдарын та?дап алса бол?аны немесе ж?мыс ойын білу ?шін ассоциация толтырайы?.
?стелінде осы программаны? жарлы?ы ?ызы?ушылы?ты ояту-жа?а білімге бойлату.
орналасса, соны шерту керек. Internet 44Си?ырлы с?зді тап. И ч с м и т ь б ю э
Explorer 10 программасы Web-пара?тарды ж д л о р п а в ы ф й ц у к е н г ш щ з х
аралап к?ру ?шін керек. Ол Web-пара?тар ъ я н с м и т ь б ю э ж п р о р п а в ы ф
ішіндегі дыбысты ты?дап, ?оз?алыстарды, й ц у к е н г ш щ з х ъ я т с м и т м о ю
суреттерді, м?тін-дерді к?рсетуді? барлы? э ж д л в а п а в ы ф й ц у к е н г ш щ з
м?мкіндіктерін орындай алады. Internet х ъ я е р н и т ь д е э ж д л о й д е в ы
Explorer-мен ж?мыс істеу ?шін оны ф й ц у к е н г ш щ з х ъ я ч с е и т ь б
ком-пакт-дискіден жазып алып, Интернетпен м э ж д л о р п р в ы ф й ц у к е н г ш щ
байланыс орнатылуы керек. Internet з х ъ я ч с т и т ь б ю э ж д л о р п а в
Explorer 10 ??рамына б?л программадан ы ф й ц у к е н г ш щ з х ъ я ч с м и т ь
б?лек бас?а да программалар кіреді, б р а у з е р р п а в ы ф й ц у к е н г ш
мысалы, электронды? поштамен ж?мыс істеуді щ з х я ч с м и т ь б ю э ж д л о р п а в
ж?зеге асыратын Outlook Express ы ф й ц у к е н г ш щ з х ъ я ч г м и т ь
программасы. б ю э ж д л о р п а д е м й ц у к е н г ш
27Программа іске ?осыл?ан со?, Internet щ з х ъ я ч и м и т ь б ю э ж д л о р п а
Explorer стандартты терезесі экран?а в ы о д ц у к е н г ш щ з х ъ я ч п м и т
шы?ады. ь б ю э е л і о р п а в ы ф у л у к е н г
28Терезе та?ырыбы – Windows ж?йесіні? ш щ з х ъ я ч е м и т ь б ю э ж д л о р п
стандартты та?ырып жолы, онда ашыл?ан а в ы ф й я т к е н г ш щ з х ъ я ч р м и
Web-пара? аты да жазылып т?рады. Одан т ь б ю э ж д л о р п а в ы ф й ц о к е н
кейінгі меню жолы. Ол ар?ылы Internet г ш щ з х ъ я ч м м и т ь б ю э ж д л о р
Explorer программасыны? кез келген п а в ы ф й ц р к е н г ш щ з х ъ я ч ? м
командасын орындай аламыз. Келесі аспаптар и т ь б ю э ж д л о р п а в ы ф й ц у к е
та?тасы (панель инструментов). М?нда н г ш щ з х ъ я ч т м и т ь б ю э ж д л о
жылдам орындау?а болатын ?рекеттерге р п а в ы ф й ц у к е н г ш щ з х ъ я ч і
с?йкес белгішелер орналас?ан. Аспаптар н и т ь б ю э ж д л о р п а в ы ф й ц у к
та?тасынан орындау?а болатын командалар е н г ш щ з х ъ.
тізімі келесі кестеде к?рсетілген: 45? Ішіне Сыртына. Мына с?здерді?
29Аспаптар та?тасынан т?мен жа?адан «Интернеттен а?парат іздеу» деген
адрес енгізу ?рісі орналас?ан. Б?л ?ріске та?ырып?а ?атысы бар деген с?здерді
бірнеше Web-пара?тар адрестері к?рсетілген «ішіне», м?лде ?атысы жо? дегендерді
тізімді шы?ару?а болады. Сілтеме – «сыртына» жазы?дар: Веб ??жат,URL ,
Интернет желісіндегі белгілі бір файлды?, информатика, принтер, желілік
Web-пара?ты? адресі с?йкес келетін ?оршау, ресурс, амалды? ж?йе, каталог,
белгіше. Сілтемелер та?тасын к?рсету ?шін браузер, компьютерлік вирус, детектор,
тыш?анмен Сілтемелер (ссылки-Links) ?рісін интерфейс, к?рделі индекс, ревизорлар.
шерту керек. Адрес енгізу ?рісін ?айта "Ішіне - сыртына" стратегиясы.
шы?ару ?шін тыш?анмен Адрес (Address) 46Тест с?ра?тары: Электронды поштаны?
?рісін шертсе бол?аны. ?алып-к?й ?атары абоненттік станциясы т?рады: A)
(Строка состояния) осы с?ттегі Internet компьютерден ж?не пошталы? серверден B)
Explorer программасы орындап жат?ан пошталык серверден C) компьютерден, арнайы
?рекеттерді к?рсетіп т?рады. Internet ба?дарламадан ж?не модемнен D) бірнеше
Explorer программасымен ж?мыс істеуді желілік компьютерлерден E) хост-машинадан
ме?геру осы ?атарда?ы к?рініп т?р?ан Internet Explorer ??ралдар та?тасында ?ай
м?ліметтерді т?сінуден басталады. ??рал жо? ? А) Форматтау В) Поиск С)
Интернетпен ж?мыс істеу барысында Обновление Д) Избранное Е) Печать WEB
?алып-к?й ?атарына с?ратыл?ан м?ліметтер пара?ты? ке?ейтілу аты ?андай А) .htm. Д)
адресі, к?ту режимі, ??жатты? дайын болуы .txt. В) .exe. С) .dos. Е) .web.
ж?не т.б. Хабарламалар шы?ып отырады. 47Интернет желісімен ж?мыс істеу ?шін
30Интернет ресурстарын ?арап шы?у болу керек: А) компьютер, модем, телефон
Интернет желісіндегі бір м?ліметті к?ру В) тыш?ан, модем, сканер С) компьютер,
?шін оны? URL-адресін енгізу керек, телефон Д) принтер, сканер, модем, Е)
мысалы, http://www.kbtu.edu.kz немесе флэш-карта, модем, принтер Т?тынушыларды
ftp://ftp.ifmo.ru со?ынан К?шу (Переход - желіге ?осатын Серверді? ?сынатын ?ызметін
Go) батырмасын немесе Enter пернесін басу не деп айтамыз? А) провайдер В) Web –
керек. Керекті адрестер аны?тамалы?тардан сервер С) ж?мыс станциясы. Д) клиент Е)
алынады немесе мекемені? атын, т?р?ан хост. Жергілікті желі - ол: А) бір
айма?ын білсе?із, ?зі?із ??растырып мекемедегі компьютерлер тобы В) ша?ын
к?руі?ізге болады. К?бінесе ??жаттар коммуникация С) Internet ж?йесі D)
адресі Интернетті? іздеу ??ралдарыны? біріктірілген компьютерлер комплексі Е)
к?мегімен аны?талады. Т?тынушы URL-адресті біріктіріліп есеп шы?ару?а арнал?ан
енгізе баста?анда, со?ан ??сас адрестер біріктірілген компьютерлер комплексі
тізімі шы?ады, соларды? ішінен керегін Электронды? почтамен ж?мыс істеуге
та?дап алса болады. Егер адрес д?рыс арнал?ан программа A) Outlook Express. В)
болмаса да, Internet Explorer ??сас AutoCad. C) Microsoft Word. D) Microsoft
адрестер ішінен біреуін іздеп табу?а Access. E) Microsoft Excel.
тырысады. Табыл?ан web-пара??а ауыс?ан 48Саба?ты ?орытындылау; ?й ж?мысы:
со?, соны? ішінен керекті с?з тіркесін web-беттері туралы м?ліметтер.
табу ?шін Правка - Найти на этой странице 49Назарлары?ыз?а рахмет!
(Find (on this page)) меню командасын
Компьютер.pptx
http://900igr.net/kartinka/informatika/kompjuter-117212.html
cсылка на страницу

Компьютер

другие презентации на тему «Компьютер»

«Внешняя память компьютера» - Память компьютера – совокупность устройств для хранения информации. Пример заполнения таблицы: Dvd-диски. Внутренняя. Cd-диски. Внешняя. Заполнить в тетради таблицу, содержащую основные характеристики устройств долговременной памяти. Ответьте на вопросы: Память. Flash-диски. Энергонезависимая память.

«Команды для компьютера» - Процессоры. Параллелизм. Блок выполнения команд. Виртуальные машины. Основная память. Таким образом под микропрограммированием мы будем подразумевать управление трактом данных. Как следствие – при второй схеме простая команда выполняется быстрее. Возьмем простую команду ассемблера add. Современные компьютеры представляют из себя многоуровневую организацию архитектур.

«Память компьютера» - Нмжд. DVD. Устройства вывода. Устройство компьютера. Карты памяти. Внутренняя память компьютера. Информационный обмен в к о м п ь ю т е р е. Физиологические органы Язык, руки, ноги, мимика (вывод информации). Внутренняя память человека. Вывод. Стриммеры. Внешняя память. Системный блок. Естественные ЯЗЫКИ.

«Ученик за компьютером» - «В жизни компьютер очень пригодится. English Space. Шахматы-5уч, словари-8уч, словари по иностранным языкам 29уч, Большая энциклопедия-5 уч. Программный продукт "Уроки биологии" для девятого класса (фирма "Кирилл и Мефодий"). 5. Нужен ли тебе компьютер? Английский язык. 1.Есть ли у тебя компьютер?

«Компьютеры» - Однако электромеханические реле работают весьма медленно и недостаточно надежно. В 1959 году родилось второе поколение, работающее на транзисторах. Транзисторы. 4 поколение - переход к компьютерам четвертого поколения – на сверхбольших интегральных схемах (СБИС). ЭВМ 3-го поколения. JOHNNIAC был достойным продолжателем своих предшественников, MANIACa и ILLIACa.

«История развития компьютеров» - Элементной базой становятся большие интегральные Схемы. 500 г. нашей эры: изобретение АБАКА ( счетов ) 1646г. Развиваются языки и системы програмирования: BASIK , PASKAL. Первое поколение эвм ( 1946-1959 ). Машина выпол- няла 4 арифметических Действия. Появляются ОС, СУБД,САПРы, ППП. Этапы развития вычислительной техники.

Компьютер

49 презентаций о компьютере
Урок

Информатика

130 тем
Картинки