Без темы
<<  "Образ человека в слове явленный 1 класс «Школа России»  >>
(1945-1990)
(1945-1990)
Ж?матай Са
Ж?матай Са
Жа?ыпбаев Ж
Жа?ыпбаев Ж
Сондай-а
Сондай-а
А?ынны
А?ынны
?ара алмас к
?ара алмас к
Л?йл??
Л?йл??
Сені к
Сені к
Шы?армай ж
Шы?армай ж
?зі жайлы ойлан
?зі жайлы ойлан
(Немесе Ж
(Немесе Ж
Батырболат АЙТБОЛАТ
Батырболат АЙТБОЛАТ
Ж?мекен Н
Ж?мекен Н
(1945-1990)
(1945-1990)

Презентация на тему: «(1945-1990)». Автор: ыв. Файл: «(1945-1990).pptx». Размер zip-архива: 316 КБ.

(1945-1990)

содержание презентации «(1945-1990).pptx»
СлайдТекст
1 (1945-1990)

(1945-1990)

Ж?матай Жа?ыпбаев

2 Ж?матай Са

Ж?матай Са

ади?лы Жа?ыпбаев

Б?гін – ?аза? а?ыны Ж?матай Са?ади?лы Жа?ыпбаев туралы с?з етеміз. ?аза? ?ле?іне н?зік те сырбаз сезімге, сырлы суретке толы, ?сем на?ышпен ?рнектелген ?аны? бояулы жырлар ?келген а?ынны? ортамыздан кеткеніне 24 жыл ?тіпті. Ж?матай Жа?ыпбаев к?зі тірісінде-а? замандастарыны?, а?аларыны? ??рметіне ие бол?ан ба?ытты а?ын. Жас кезінде о?ан Т?манбай Молда?алиев: "Ж?матай! Сен ?аза?ты? болаша? ?лы а?ындарыны? бірісі?!" – десе, Олжас С?лейменов: "Жуматай – истинный и даже редкий поэт!" – деп ?лкен ба?а берген. ?зара сырлас досы бол?ан Ас?ар С?лейменов: "Оны? ?ле?дері таби?и бітімі, концепциялы? айшы?ты ойы жа?ынан да ?лтты? поэзиямызды? айтулы олжасы, о?шау ??былысы. ?р шы?армасы шы?ыраудан су шы?ар?андай к?рінеді", – деп та?дан?ан екен. Ал б?гінгі ?рпа? поэзия патшалы?ыны? лайы?ты т?р?ыны бола білген Ж?матай Са?ади?лыны? "Саратан", "Л?йл?", "Ш??ыны? г?л т?ркіні" ж?не ?айтыс бол?аннан кейін жары? к?рген "К?ктемгі хаттар" сынды ?ле? жина?тарын с?йсініп о?иды.

3 Жа?ыпбаев Ж

Жа?ыпбаев Ж

матай (1945—1990) - Алматы облысы, Талды?ор?ан ауданында?ы Ешкі?лмес ауылында ту?ан. Е?бек жолын кітапхана ме?герушісі болып баста?ан. ?аза? мемлекеттік университетін бітірген. Талды?ор?ан облысты? «Октябрь туы» газетінде, облысты? радиода ж?не «Жалын» альманахында поэзия б?ліміні? редакторы, ?аза?стан Жазушылар ода?ында ?деби ке?есші болды. Алматы ?аласы к?шелеріні? біріне есімі берілген. Шы?армалары: - Саратан. ?ле?дер. А., 1979; - Л?йл?. ?ле?дер. А., 1981; - Ш??ыны? г?л т?ркіні. ?ле?дер. А., 1984; - К?ктемдегі хаттар. ?ле?дер. А., 1994; - Л?йл?. ?ле?дер. А., «Атам?ра», 2002. А?ын Ж.Жа?ыпбаев ж?ніндегі барлы? материал http://adebiportal.kz сайтынан алынды.

4 Сондай-а

Сондай-а

, ?ле? о?итын кез келген о?ырман оны с?йіктісі Л?йл??а арнап жаз?ан к?птеген лирикалы? жырларын жа?сы біледі. Ж?матайды? б?л махаббаты тым ерекше еді... Ол ?ле?деріне ар?ау бол?ан аруды ?мірінде тек ?ш рет ?ана к?рген. Онымен ?ыз-жігіт болып, ?ол ?стасып ж?рмеген де... Айлы т?нде сейілдеп, с?хбат та ??рма?ан. А?ын ж?регіне келбеті келісті, ме?ді с?лу бірден ?сер етті. Ол о?ан ессіз ?ашы? болды. Ол Л?йл?ні муза етті, кейінгі буын с?йсіне о?итын жырлар ?алдырды. Тіпті, бір ?ле?інде: "Сол бір кезде жан баласы жыламай Л?йл?, жал?ыз сен ?ксісе? бол?аны" - деген екен...

5 А?ынны

А?ынны

ту?ан к?ні ?арса?ында Л?йл??а арнал?ан бір топ ?ле?ін ?сынып к?рмекпіз. Махаббат?а, жыр?а ш?лдеп ж?рсе?із, о?ып шы?ы?ыз... Л?йл??а Ешкімге м?ндай мінез берілмеген, К?нім е? к?птен бері к?рінбеген. Ойымда ештеме жо?, домбыра ойнап Жатыр ем на?ашымны? ?йінде мен. ?стіне артыл?ан со? дара білек, Шана?та бір о?шау к?й барады ?деп. Т?р. Б?лме. Бір кезде ?жем кірді Бесінім ?аза болып барады деп. М?рат?а соныменен жетті ме екен, Бір тілде к?бірлеп ап кетті б?тен. Селк еттім. Не деп кетті? С?йтсем ?жем: «Л?йл?, илло-алла»… деп т?р екен. Онсыз да жойылса да саны аз к?н? С?реге ?ии ?алды сабаз мына. …?ле? не? Ішінде аты? бар бол?ан со?, О?ы?ым келіп кетті намазды да.

6 ?ара алмас к

?ара алмас к

зді ?асы? да керік ?зді ?асы? да керік, ?адалмас са?ан жан ?айда?! «Хамсадан» бізді? ?асыр?а келіп ?алып е? ?алай па? Л?йл??! Ж?регім б?лай б?лінбес еді, Кетпес еді ес-т?сім. Хиссадан шы??ан к?ні?де сені К?рдім мен биде кешкісін. Жар?ылдап ж?зі?, жайнады ??і?, ?арасам – ?айта жо? бопсы?. ?ле?нен келген Л?йл?ні мені? ?ле?ім ?алай то?татсын?!

7 Л?йл??

Л?йл??

айда? «?айда?» - деді ма?ан к?ліп к?н, «?айда?» - деді ма?ан к?ліп т?н. Д?ниені? к?ріп ж?рген к?ллі елін К?рдім ма?ан к?нні? ?атты к?лгенін. ?атты к?лді, ?йелдерше к?лді кеп: «Сені тосып ж?ре ме ол, - деп, - ?лбіреп?!» ??ша?ы бар аялайтын аялы, Т?н м?сіркеп, т?н кеп мені аяды. Аяды кеп, аялады к?лмеді, ?о?ыр ?нмен ж?батты кеп т?н мені: «М??гі т?нге жеткені?ше уа?ыт к?п, К?лкілі боп ж?рісі? де ба?ыт», - деп. Аямайтын к?н болып кел – б?рібір, Аялайтын т?н болып кел – б?рібір. Сені, Л?йл?, ?ара к?зді киелім, ?айыспастан ?ара жерше с?йемін.

8 Сені к

Сені к

ргім... Біраз тілді ?йренгем жо? тегіннен, Бір кісідей білем барлы? м?раны. Шо? ке?сеге ерте? барар едім мен, ?ргім келеді де т?рады. Са?ынышты? к?ш-?айраты неге осы Ма?саты?ды жерге алып ?рады? Сен ж?рген жер секілді бір жер ?сі ?ргім келеді де т?рады. Мен таппа?ан, мен айтпа?ан с?з ?алмай, К?бейсін деп ?азеке?ні? жыр-?ні, Дастандарды т?гер едім ?о?алмай ?ргім келеді де т?рады. Салы??ырап кеттім білем, сір?, мен, Ара?ты? да к?п ?ой кесір, ыла?ы. ?р нарсені? басын шатып жылар ем ?ргім келеді де т?рады. Мен н?зікпін, мыз?ымастай ер емен, ??ла?ыма кірмейді елді? ?раны. Бая?ыда-а? мен атылып ?лер ем, ?ргім келеді де т?рады. Таудан к?шкін к?ше ме екен е?селі, Ерір ме екен а?аштарды? се?се?і? Сені? ?олы? деген ?ол бар, мен соны, Соны білгім келеді де т?рады.

9 Шы?армай ж

Шы?армай ж

рдім бір де естен ?рдім бір де естен, ?мытып ?й?ы-к?лкіні, Бір рет ?ана тілдескен Бейне?ді сені? к?н-т?ні. ?ай ж?мыс мейлі істесем, ?уат боп ж?рді? к??ілге. К?зіме мені? т?спесе?, Не к?рдім дер ем ?мірде?! Т??ірім талай т?ске енген, Тентек те ?ылды? а?ылды. А?ынды? жол?а т?скенде ем, Жыр ?ылып с?лу аты?ды. С?лулы? – талант, жанымны? ?он?ан-ды са?ан дарыны, ?спірім мені? ша?ымны? ?шпеген жал?ыз жалыны.

10 ?зі жайлы ойлан

?зі жайлы ойлан

асын ту?алы ?асын ту?алы ?ле? жолы бол?анды?тан ?у?аны, ?мір жайлы ойламайтын а?ын аз, Ойламайтын ?лімі де туралы. Армансыз жан к?гере ме к?ктей ме? К?з алдында ж?рген мынау к?п бейне А?ынымыз, арда?ымыз кетті деп, Ойланады жылар ма екен деп кейде – Сапарына аттан?анда а?ыр?ы, Жо?алтты? деп ?айта тумас а?ынды. ?абіріме ?андай белгі ?ояды ел, ?ай к?шеге береді деп атымды? ?айт?амын жо? ?айда ж?рсем бір беттен, Жо? мені ?мір ж?кей де еткен, д?р де еткен. Д?ме етпеймін мен еш?андай жо?таудан, Д?метпеймін мен еш?андай ??рметтен. Кетер к?нім... Келер, келер ол да?ы, Бір ?аралы шеру шы?ар жол?а ?лі. Сол бір кезде жан баласы жыламай Л?йл?, жал?ыз сен ?ксісе? бол?аны.

11 (Немесе Ж

(Немесе Ж

матай Жа?ыпбаев туралы а?ындар жырла?ан ?ле?дерге сыр-тол?ау.) Ж?ма??л-Шора – азан сап ?ойыл?аны, Мейірімін шешем ?осып ойында?ы. «Ж?матай» деп атады. Кейін ?ыздар, Осы атты керемет деп мойындады. (Ж?матай Жа?ыпбаев. Л?йл?. ?ле?дер. «Атам?ра» баспасы, 2002 ж.)

Жыр ар?ауы – ж?матай!

12 Батырболат АЙТБОЛАТ

Батырболат АЙТБОЛАТ

ЛЫ Ж?матай Жа?ыпбаев?а «Бір к?лермін ?арыш жа??а кетерде…» Шаршады айтып н?зік, тілсіз арманын, Кещелерден к??іліні? ?ал?анын. К?ктемеде к?к т?беде к?рінер ?ыз?алда?ты? тал?амындай тал?амы?.

13 Ж?мекен Н

Ж?мекен Н

жімеденов К?ркем суретпен бейнелеуге келмейтін, ?олмен ?стап, д?л солай деп айту?а болмайтын ??, бояу, т?рлі сезімні? ?зін с?з ар?ылы жеткізуге болады деген ??ым Ж?матай а?ынны? бірден-бір ма?саты екен. К?зге к?рінбейтін тек ?ана сезім ар?ылы к?кірекке ?ялайтын м?ндай суреткерлік ?лмес таланттарды? ?ана ?олынан келсе керек. ?уелі сезім ?лылы?ы - Будданы? б?рхандарыны? ?зінен м?нша тере? суреткерлікті к?ру - ?иынды??а со?ар. Міне, тірлікте ?н атаулыны «жылатып», сезім т??ірін ала?анына ?ондыр?ан суреткер а?ын - ?аза?ты? Ж?матайы деп айту?а боларлы?тай. О?ан ?нтек бізді? ?зімізді к?зге ілмейтін, бейсезімділігіміз жол бермейді де. Оны? есесіне «шы?ысты? б?ленбай деген а?ыны былай депті» десек сонда барып, со?ан ауыз ашып, к?з ж?мамыз. ?аза? а?ындарында сондай ?лылы? бар дегенге сенбейміз. ?зімізді ?зіміз ??р бос?а ?ыз?анамыз. Бірде ?дебиет т??ірегінде бол?ан ??гімеде мо??олдарды? аса талантты а?ыны Дашбалбар: «?аза? о?ырмандарына Олжасты т?сіну ?шін ?лі де мы? жыл бар» деген еді. Бізді? ?лы а?ындарымыз жайлы т?сінігіміз тар. Оларды? к?ркемдігіне бойламай, есесіне жал?ан ма?тап немесе ?сектеп, бар бол?аны ?лгенін тойлаумен ?ана шектелеміз. ?йткені боданды? сезім бізді солай ?алыптастыр?ан. Біз д?ниеде ?лыларды ??дайдай тудыратын, біра? та ?лыларымызды мойындамайтын халы?пыз.

14 (1945-1990)

(1945-1990)

Ж?матай Жа?ыпбаев

«(1945-1990)»
http://900igr.net/prezentacija/istorija/1945-1990-158987.html
cсылка на страницу

Без темы

1773 презентации
Урок

История

150 тем
Слайды