№ | Слайд | Текст |
1 |
 |
Театральна культураТеатр корифеїв. Творчий шлях Марії Заньковецької |
2 |
 |
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коливоно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві. У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. |
3 |
 |
Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменамиІвана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі |
4 |
 |
У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорськийтеатральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька. |
5 |
 |
Будівля “театру корифеїв” |
6 |
 |
І. Карпенко-Карий - «один з батьків новочасного українського театру»І. Карпенко-Карий написав 18 оригінальних п'єс, кожна стала своєрідною вершиною драматургії. Митець жив і працював заради розвитку українського театру, збагативши українську драматургію соціально-психологічною та історичною драмою, соціальною комедією. Йому аплодували Москва і Кубань, Білорусь і Поволжя, бо І. Карпенко-Карий був і прекрасним актором з надзвичайно тонкою грою. А тому драматурга, режисера і актора І. Карпенка-Kapoгo по праву, за висловом Івана Франка, називають одним із батьків українського театру. Драматург був культурним діячем, борцем за відродження свого народу. |
7 |
 |
Микола СадовськийЯк актор Садовський відзначався винятковою пластичністю, простотою, глибиною і щирістю почуттів, хоч і не позбавлених характером гри «нутром» (від великих емоцій до спаду). Садовський уславився в героїчно-історичному — Богдан Хмельницький (в одноіменній п'єсі М. Старицького), Сава Чалий (І. Карпенка-Карого), Гетьман Дорошенко (Л. Старицької-Черняхівської) і героїчно-побутовому репертуарі: Дмитро («Не судилося» М. Старицького), Опанас («Бурлака» І. Карпенка-Карого); був першим Командором («Камінний господар» Лесі Українки) і Городничим на українській сцені («Ревізор» М. Гоголя); крім того, виступав у оперовому репертуарі й уславився як виконавець українських народних пісень. |
8 |
 |
Професійну акторську діяльність Панас Саксаганський розпочав у 1883році, виконавши роль Возного в «Наталці Полтавці» І.Котляревського. Панас Саксаганський мав передусім талант коміка, переважно з сатиричним забарвленням. Проте також мав успіх і в інших амплуа: у героїчних та трагедійних ролях. Грав у трупах Марка Кропивницького, Миколи Садовського, в 1890-1898 роках очолював Товариство Українських Акторів. У 1918 році Панас Саксаганський очолив Державний Народний Театр, який мав завдання ставити побутовий, історично-побутовий класичний репертуар. Гастролював в складі Театру ім.. М. Заньковецької, а з 1926 року - у різних театрах. Останній його виступ на сцені відбувся 1935 року. |
9 |
 |
Кропивницький Марко Лукич - фундатор українського професійного театру;Йому належить основоположна роль у створенні національної школи театрального мистецтва, формуванні оригінального вітчизняного репертуару. Актора не раз запрошували на імператорську сцену, однак він не хотів розлучитися з батьківщиною, рідним мистецтвом, відстоюючи у такий спосіб право українців на свою мову і культуру. |
10 |
 |
М. П. Старицький - "батько українського театру" "Батьком українськоготеатру" назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п'єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: "Не судилось", "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "У темряві", "Розбите серце", "Талан". |
11 |
 |
|
12 |
 |
Марія ЗаньковецькаТеатр для мене, перш за все і після всього, — Храм. М. Заньковецька |
13 |
 |
Народилася 4 серпня (22 липня) 1854 року, в селі Заньки під Ніжином наародилася 4 серпня (22 липня) 1854 року, в селі Заньки під Ніжином на Чернігівщині у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової. 1876 — вийшла на сцену ніжинського театру. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського. Пізніше Марія Заньковецька (вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки) працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах |
14 |
 |
Марія Заньковецька70-і рр. ХІХ ст. М. Заньковецька з сестрою Лідією. 80-і рр. ХІХ ст. |
15 |
 |
Марія Заньковецька з братом Євтухієм Адасовським90-і рр ХІХ ст. |
16 |
 |
Грала Наталку в «Наталці Полтавці» (1909), матір в «Остапі Бандурі»(1923). З року в рік зростала майстерність Марії Костянтинівни як драматичної актриси. В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі. Вона «пережила» жіноче безталання Харитини («Наймичка» І. К. Карпенка-Карого, 1887), Олени («Глитай, або ж Павук» М. П. Кропивницького, 1883), Ази («Циганка Аза» М. П. Старицького, 1892), Катрі і Цвіркунки («Не судилось», 1889, «Чорноморці», 1882 М. П. Старицького), Галі («Назар Стодоля», 1882 Т.Шевченка) та Квітчиної Уляни («Сватання на Гончарівці»). А ще: Аксюші з «Лісу» О.Островського (1891) та Йо із «Загибелі Надії» Гейєрманса. |
17 |
 |
М. Заньковецька в ролі Зосі у виставі за п'єсою І. К. Карпенка-Карого"Сава Чалий". До 1917 р. М. Заньковецька в ролі Олени Чаплинської у виставі М. Старицького "Богдан Хмельницький". 80-90-і рр. ХІХ ст. |
18 |
 |
Вшановуємо пам’ять Марії ЗаньковецькоїПам`ятник у Ніжині. Надгробок Марії Заньковецької на Байковому цвинтарі в Києві |
19 |
 |
Марія Заньковецька на поштовій марці 2004 рокуарія Заньковецька на поштовій марці 2004 року Монета в честь Марії Заньковецької |
«Театральна культура» |