Эндокринная система Скачать
презентацию
<<  Гуморальная регуляция Эндокринная система  >>
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Ендокринна система
Органи ендокринної системи
Органи ендокринної системи
Гормони в організмі людини
Гормони в організмі людини
Схема дії гормонів
Схема дії гормонів
Клітини – ціль гормонів
Клітини – ціль гормонів
Рецептори гормонів
Рецептори гормонів
Іонотропні рецептори гормонів
Іонотропні рецептори гормонів
Метаботропні рецептори
Метаботропні рецептори
Рецептори ретинової кислоти
Рецептори ретинової кислоти
Нейроендокринна система
Нейроендокринна система
Нейроендокринна система
Нейроендокринна система
Центральна ланка ендокринної системи
Центральна ланка ендокринної системи
Переферійна ланка ендокринної системи
Переферійна ланка ендокринної системи
Гіпоталамус
Гіпоталамус
Будова гіпоталамуса
Будова гіпоталамуса
Будова клітини гіпоталамуса
Будова клітини гіпоталамуса
Гіпофіз
Гіпофіз
Будова гіпофіза
Будова гіпофіза
Клітинний склад гіпофіза
Клітинний склад гіпофіза
Клітинна будова аденогіпофіза
Клітинна будова аденогіпофіза
Клітинна будова середньої долі гіпофізу
Клітинна будова середньої долі гіпофізу
Клітинна будова нейрогіпофіза
Клітинна будова нейрогіпофіза
Гіпоталамо- гіпофізарна система
Гіпоталамо- гіпофізарна система
Яка система зображена на малюнку, назвіть її складові
Яка система зображена на малюнку, назвіть її складові
Схема будови нейросекреторної клітини
Схема будови нейросекреторної клітини
Епіфіз
Епіфіз
Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи приводить до
Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи приводить до
Анатомічна будова щитоподібної залози
Анатомічна будова щитоподібної залози
Щитоподібна залоза
Щитоподібна залоза
Щитоподібна залоза (щпз)
Щитоподібна залоза (щпз)
Гістологічна будова щитоподібної залози
Гістологічна будова щитоподібної залози
Гістологічна будова фолікула щитоподібної залози
Гістологічна будова фолікула щитоподібної залози
Функції щитоподібної залози
Функції щитоподібної залози
Анатомічна будова прищитоподібні залози
Анатомічна будова прищитоподібні залози
Прищитоподібні залози
Прищитоподібні залози
Гістологічна будова фолікула прищитоподібної залози
Гістологічна будова фолікула прищитоподібної залози
Гістологічна будова прищитоподібної залози
Гістологічна будова прищитоподібної залози
Анатомічна будова наднирника
Анатомічна будова наднирника
Наднирник
Наднирник
Гистологична будова наднирників
Гистологична будова наднирників
Зони кіркової речовини наднирників
Зони кіркової речовини наднирників
Гістологічна будова кіркової речовини наднирників
Гістологічна будова кіркової речовини наднирників
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова капсули та
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова капсули та
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова пучкової зони
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова пучкової зони
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова сітчастої зони
Кіркова речовина наднирників гістологічна будова сітчастої зони
Гістологічна будова мозкової речовини наднирників
Гістологічна будова мозкової речовини наднирників
Функції клітин мозкової речовини наднирників
Функції клітин мозкової речовини наднирників
Слайды из презентации «Ендокринна система» к уроку биологии на тему «Эндокринная система»

Автор: Рыбак О Н. Чтобы увеличить слайд, нажмите на его эскиз. Чтобы использовать презентацию на уроке, скачайте файл «Ендокринна система.pptx» бесплатно в zip-архиве размером 4678 КБ.

Скачать презентацию

Ендокринна система

содержание презентации «Ендокринна система.pptx»
СлайдТекст
1
2
3
4 Ендокринна система

Ендокринна система

Ендокринна система – це сукупність спеціальних органів (залоз) і тканин, розміщених в різних частинах організму.

5 Ендокринна система

Ендокринна система

Залози виробляють біологічно активні речовини – гормони, які виконують роль хімічних агентів. Гормони виділяються в міжклітинний простір, де їх підхоплює кров і переносить в другі частини організму. Гормони впливають на діяльність органів, змінюючи фізіологічні і біохімічні реакції шляхом активації або гальмування ферментативних процесів – прискорення біохімічних реакцій і регулювання обміну речовин. Гормони приймають участь у всіх процесах росту, розвитку, розмноження і обміну речовин. Хімічні гормони представляють собою групи різного роду ; серед представлених ними речовин є стероїди, похідні амінокислот, пептиди і білки. Залози, які виробляють гормони, називаються залозами внутрішньої секреції, або ендокринними залозами. Вони виділяють продукти своєї життєдіяльності – гормони – безпосередньо в кров або в лімфу (гіпофіз, наднирники, тощо). Залози іншого виду – залози зовнішньої секреції (екзокринні). Вони не виділяють свої продукти в кровообіг, виділяють секрети на поверхню тіла, на поверхню органів або зовнішнє середовище . Це потові, слинні, слізні,молочні, тощо. Діяльність залоз регулюється нервовою системою. Біологічна роль ендокринної системи тісно пов’язана з нервовою системою.

6 Органи ендокринної системи

Органи ендокринної системи

1 – гіпофіз, гіпоталамус 2- щитовидна і паращитовидна залози 3-пішлункова залоза 4-наднирники 5-яїчко 6-яйники

7 Гормони в організмі людини

Гормони в організмі людини

В 1902 році англійські вчені ЄРНЕСТ СТАРЛІНГ УІЛЬЯМ БЕЙЛИСС виділили і описали гормон в живому організмі - секретин.

Гормони – це біологічно-активні хімічні речовини, що виробляються в організмі спеціалізованими клітинами , або органами – залозами внутрішньої секреції і які ціле направлено впливають на діяльність інших органів чи тканин. На даний час виділено і описано більше 150 видів гормонів з різних багатоклітинних організмів. По хімічному складу гормони діляться на три групи: 1. Білково-пептидні 2. Похідні амінокислот 3. Стероїдні гормони.

8 Схема дії гормонів

Схема дії гормонів

9 Клітини – ціль гормонів

Клітини – ціль гормонів

Гормони використовуються в організмі для підтримки гомеостазу, а також для регулювання багатьох функцій – росту, розвитку, обміну речовин, реакцію на зміну умов зовнішнього середовища , тощо.

10 Рецептори гормонів

Рецептори гормонів

Всі гормони реалізують свою дію на організм, або на окремі органи чи системи за допомогою спеціальних рецепторів, які до цих гормонів відносяться. Рецептори гормонів діляться на три основних класи: 1- рецептори зв’язані з іонними каналами в клітині (іонотропні рецептори). 2-рецептори, що являються ферментами або зв’язані з білками – передатчики сигналу з ферментативною функцією (метаботропні ецептори) 3-рецептори ретинової кислоти (ретиноїди), стероїдних і тиреоїдних гормонів, які зв’язуються ДНК і регулюють роботу генів.

11 Іонотропні рецептори гормонів

Іонотропні рецептори гормонів

Іонотропні рецептори - це рецептори, які відкривають іонні канали для проходження іонів в клітину в прямому і зворотньому напрямі. Білок що міститься в мембрані клітини, пропускає через себе іони тільки строго визначено типу. Іонний рецептор відрізняється тим, що відкривається тільки тоді , коли стикається з визначеними молекулами. Поток іонів впущений в клітину, або випущений з неї , приводить до більш маштабних процесів - впритул до формування нервових імпульсів.

12 Метаботропні рецептори

Метаботропні рецептори

Метаботропні рецептори , як і іонотропні рецептори відносяться до клітинних рецепторів. Кожному конкретному гормону відповідають винятково “свої” рецептори, які знаходяться в конкретних органах і тканинах – тільки при взаємодії гормона з рецептором , утворюється гормо-рецепторний комплекс. Метаботропні рецептори – це рецептори , які діють опосередковано . при стимуляції вони активізують фермент, який ініціалізує ряд метаболічних процесів, що відкривають іонні канали клітинних мембран, які позволяютьіонам проникати в клітину і виходити з неї.

13 Рецептори ретинової кислоти

Рецептори ретинової кислоти

14 Нейроендокринна система

Нейроендокринна система

Нейроендокринна система – це система , що забезпечує контроль , координацію основних біохімічних та фізіологічних процесів в організмі. Нервові імпульси мають потужний вплив на секрецію гормонів і стан організму. Гормони впливають на функції нервової системи через адреналін - мозкову речовину наднирників. Наднирники виділяють адреналін в кров. Підвищення адреналіну в крові сприяє підвищенню споживання кисню організмом, артеріального тиску, вмісту цукру, стимулює обмін речовин.

15 Нейроендокринна система

Нейроендокринна система

Щитовидна і пароощитовидна залози

А д р е н а л і н

Гіпоталамус

Наднирники

16 Центральна ланка ендокринної системи

Центральна ланка ендокринної системи

Гіпоталамус виробляє гормони, які, в свою чергу ,заставляють другі ендокринні залози також виробляти гормони. Гіпофіз – це орган, який регулює роботу всіх органів, що виробляють гормони.

17 Переферійна ланка ендокринної системи

Переферійна ланка ендокринної системи

B-клітина

18 Гіпоталамус

Гіпоталамус

ГІПОТАЛАМУС – відділ головного мозку, розміщений нижче таламуса , служить центром регуляції вегетативної нервової системи та ендокринної системи. ГІПОТАЛАМУС – вищий центр, в якому збираються всі дані про внутрішній стан організму. Він є посередником між нервовою системою, внутрішніми органами, тканинною рідиною і є перетворювачем енергії.

19 Будова гіпоталамуса

Будова гіпоталамуса

1-Велико-клітинні ядра гіпоталамуса 2-Аксони нейросекреторних клітин 3-Капіляри задньої долі гіпофіза 4-Гема-тоенцефалітичний бар’єр 5-Дрібні ядра гіпоталамуса 6-Капілярна сітка 7-Верхня гіпофізарна артерія 8-Воротні вени гіпофіза 9-Вторинна капілярна сітка 10-Нижня гіпофізарна артерія 11-Гіпофізарні вени 12-Пещеристий синус

6 - Ядра гіпоталамуса

20 Будова клітини гіпоталамуса

Будова клітини гіпоталамуса

1 – ядра клітини гіпоталамуса забарвлення по ГАЙДЕНГЕЙНУ 2 - відростки клітин з гранулами нейросекрета 3 - нейросекреторне тільце 4 – ядра гліоцитів 5 – кровоносний капіляр

21 Гіпофіз

Гіпофіз

ГІПОФІЗ – це важний регуляторний центр, який об’єднує нервову і ендокринну компоненти координаційної системи організму. ГІПОФІЗ – нижній мозковий придаток, являється ендокринною залозою, функції якої регулюються гормонами гіпоталамуса. Залоза розміщена в турецькому сідлі черепу головного мозку.

Гіпоталамус Гіпофіз

22 Будова гіпофіза

Будова гіпофіза

ГІПОФІЗ - представляє собою ендокринний орган , що об’єднує три залози, які відповідають його трьом відділам, або долям. Передня доля – АДЕНОГІПОФІЗ , залоза епітеліального походження, містить декілька типів ендокринних клітин. Задня доля - НЕЙРОГІПОФІЗ, має з гіпоталамусом спільне нейроектодермальне походження. В нейрогіпофізі зосереджені веретоподібні клітини – пітуіцити і аксони нейронів гіпоталамуса. Середня доля – проміжна, в людини , практично, відсутня , добре розвинута у тварин. 1-Гіпоталамус 2-Ніжка гіпофіза 3-Передня доля АДЕНОГІПОФІЗ 4- Проміжна доля 5-Задня доля НЕЙРОГІПОФІЗ

23 Клітинний склад гіпофіза

Клітинний склад гіпофіза

?? - Аденогіпофіз, передня доля гіпофіза (багато клітин) ???? - середня доля гіпофіза (обширний прошарок сполучної тканини і псевдофолікули) ??????- нейрогіпофіз, задня доля (бідний на клітини і сполучну тканину)

24 Клітинна будова аденогіпофіза

Клітинна будова аденогіпофіза

1- секреторні клітини 2- строма, прошарок пухкої сполучної тканини 3- сітка капілярів

25 Клітинна будова середньої долі гіпофізу

Клітинна будова середньої долі гіпофізу

1-псевдофолікули 2-прошарок сполучної тканини 3-кровоносні судини 1а- шар секреторних клітин 1б- коллоїдний секрет

26 Клітинна будова нейрогіпофіза

Клітинна будова нейрогіпофіза

1-ПІТУІЦИТИ (МАЛІ ГЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ З ТОНКИМИ ВІДРОСТКАМИ) 2-КРОВОНОСНІ СУДИНИ 3-АКСОНИ НЕРВОВИХ КЛІТИН ГІПОТАЛАМУСА 4-ТІЛЬЦЯ гЕРРІНГА

27 Гіпоталамо- гіпофізарна система

Гіпоталамо- гіпофізарна система

28 Яка система зображена на малюнку, назвіть її складові

Яка система зображена на малюнку, назвіть її складові

29 Схема будови нейросекреторної клітини

Схема будови нейросекреторної клітини

1- НЕЙРОСЕКРЕТОРНА КЛІТИНА – ПЕРИКАРІОН 1.1- Ядро 1.2-Ендоплазматична сітка 1.3-Апарат Гольджі 1.4-Нейросекреторні гранули 2-Початок дендритів 3-Аксон 4-Нейросекреторні тільця Герінга 5-Аксовазальний сцінапс 6-Кровоносний капіляр

30 Епіфіз

Епіфіз

ЕПІФІЗ – шишковидне тіло в системі мозку , залоза внутрішньої секреції, покрита сполучною тканиною, від якої відходять тяжі ,чим ділять його на дольки. Складається епіфіз з пінеалоцитів і гліальних клітин. Епіфіз приймає участь в процесах нейрогуморальної регуляції росту, статевої зрілості, підтримки гомеостазу, взаємозв’язку внутрішніх органів з зовнішнім середовищем. Науковці стверджують , що епіфіз росте постійно , і тільки для людей які погрузли в “матеріальному болоті” ріст його припиняється. Епіфіз - третє духовне око.

31 Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи приводить до

Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи приводить до

.

Людина суцільно покрита волоссям

Людина - карлик

Людина - гігант

32 Анатомічна будова щитоподібної залози

Анатомічна будова щитоподібної залози

33 Щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза

ЩИТОПОДІБНА залоза - складається з двох частин, зв’язаних перешийком і утворена замкнутими міхурцями – фолікулами – різної величини. Гормони щитовидної залози впливають на всі види обміну, активність ферментних систем, стимулюють зростання і розвиток організму. Вона виробляє тироксин – гормон який регулює загальний обмін речовин. В порожнині фолікул міститься колоїд – речовина утворена тиреглобуліном, основним білком , який містить ЙОД. Стінка фолікула утворена одношаровим епітелієм , форма якого міняється в залежності від активності залози: кубічний – у нормальних мовах,призматичний - при посиленні функції залози, плоский – при зниженні функції залози.

Між фолікулами знаходиться сполучна тканина , в якій містяться окремі скупчення фолікулярних клітин – інтерфолікулярні острівки. Фолікули густо обплетені кровоносними капілярами, утворюють гормон – тироксин. В стінці фолікула містяться парафолікулярні клітини, які беруть участь в регуляції обміну кальцію і виробляють свій специфічний гормон – тирекальцитонин. Інсулін - гормон щитовидної залози регулює вуглеводний обмін.

34 Щитоподібна залоза (щпз)

Щитоподібна залоза (щпз)

Тиреглобулін – білок , що знаходиться в фолікулах , здатний захоплювати йод. Коли проходить цей процес, утворюються гормони щитоподібної залози. Гіпотеріоз , або пониження секреції гормонів щитоподібної залози, наступає захворювання , при якому щпз не виробляє достатньої кількості гормонів для нормальної роботи клітин. Гіпертеріоз , або підвищення секреції щитовидної залози, наступає захворювання при якому щитовидка виробляє занадто багато гормонів. Ці збої в роботі залози виражаються в багаточисельних симптотах, зв’язаних з порушенням роботи багатьох органів і можуть бути , достатньо, серйозними. Гіпотеріоз розвивається , коли недостатнь тиреглобулінів зв’язуються з йодом, внаслідок чого, зменшується кількість вироблених гормонів. Для лікування цього стану використовують лікарства, що замінюють гормони та приводять в норму рівень гормонів. Гіпертеріоз розвивається, коли занадто багато тиреглобуліна зв’язується з йодом, і утворюється надлишок гормонів.Лікують цю хворобу ліками , які захоплюють йод і частково блокують вироблення гормонів, відновлюють гормональний баланс.

35 Гістологічна будова щитоподібної залози

Гістологічна будова щитоподібної залози

1 – фолікули щитоподібної залози переповнені колоїдом 2 – тироцити стінок фолікул 3 – сполучна тканина 4 - артеріола

36 Гістологічна будова фолікула щитоподібної залози

Гістологічна будова фолікула щитоподібної залози

1 – фолікулярна клітина 2а – кровоносний капіляр 2б – кровоносна судина 3 – колоїд в фолікулі 4 - вакуолі

37 Функції щитоподібної залози

Функції щитоподібної залози

Нормальна функція гіперфункція гіпофункція

38 Анатомічна будова прищитоподібні залози

Анатомічна будова прищитоподібні залози

2 - долі щитовидної залози 3 – верхні прищитоподібні залози 4 – нижні прищитоподібні залози 5 – стравохід 6 – трахея 7 – нижні щитовидні артерії

39 Прищитоподібні залози

Прищитоподібні залози

Прищитоподібні залози (ПЩЗ) - це периферійні органи ендокринної системи , які розташовані на задній поверхні щитовидної залози під спільною сполучнотканинною капсулою. ПЩЗ складається з різної форми епітеліальних тяжів – трабекул та скупчень клітин – паратироцитів, між якими розташовані гемокапіляри. Всього в організмі людини є чотири ПЩЗ . ПЩЗ мають волокнисті капсули, добре кровопостачаються за рахунок верхніх і нижніх ПЩЗ артерій та аналогічних вен. ПЩЗ виробляє гормон - паратирин. Паратирин поруч з кальцитоніном , що виробляє щитовидна залоза , регулює рівень кальцію в організмі і підтримує його вміст у крові на певному рівні. Також він впливає на кісткову тканину , збільшує відносну кількість остеокластів і підвищує їх активність. Паратирин є антагоністом кальцитоніну, їх взаємодія забезпечує гомеостаз кальцію в крові. Гіпофункція ПЩЗ приводить до розвитку остеопорозу, гіперплазії фіброзної тканини і деформації кісток,їх переломів Гіперфункція ПЩЗ – підвищена кількість кальцію в крові спричиняє утворення каменів в сечових шляхах.

40 Гістологічна будова фолікула прищитоподібної залози

Гістологічна будова фолікула прищитоподібної залози

41 Гістологічна будова прищитоподібної залози

Гістологічна будова прищитоподібної залози

1- залозисті клітини прищитоподібної залози 2-кровоносні судини 3-фолікули прищитоподібної залози 4-колоїд у фолікулах

1-СПОЛУЧНОТКАНИННА КАПСУЛА 2-ПРИЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА а -ПРОШАРОК СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 3-ФОЛІКУЛА ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ 4-КРОВОНОСНІ СУДИНИ 5-КОЛОЇД У ФОЛІКУЛАХ

42 Анатомічна будова наднирника

Анатомічна будова наднирника

1-загальний вид нирки 2-наднирник; 3-ворота нирки 4-ниркова артерія; 5-ниркова вена 6-сечовід; 7-розріз нирки 8-ниркова лоханка 9-коркова речовина нирки 10-мозкова речовина нирки

43 Наднирник

Наднирник

Наднирник – парний орган, лежить в зачеревній клітковині над верхнім кінцем відповідної нирки. На поверхні наднирника розміщені рівчаки – це ворота наднирника, через які виходить наднирникова вена і входить наднирникова артерія. Наднирник покритий фіброзною капсулою, від якої відходять окремі трабекули. Наднирник складається з двох шарів : кіркового жовтого кольору і мозкового темно-бурого кольору. Кіркова речовина складається з трьох зон, які виробляють різні

гормони. Кіркова речовина розвинулася з мезодерми, мозкова - з ектодерми. По-скільки наднирник побудований з двох різних шарів – коркового і мозкового , тому він виконує функції двох різних залоз. Мозкова речовина виділяє в кров адреналін і норадреналін , підтримує тонус симпатичної системи і володіє судино-звужуючою властивістю. Кіркова речовина являє собою головним місцем виробництва ліпідів (лецитина і холестерина) , виробляє альдестерон, кортизол, приймає участь в нейтралізації токсинів. Виробляє особливі статеві гормони : чоловічий – андроген,жіночий – естроген . Кіркова речовина ділиться на три зони: клубочкову , пучкову і сітчасту. Клубочкова зона прилягає тонким прошарком до фіброзної капсули, в якій знаходиться наднирник. Пучкова зона – найбільш широка, в ній присутні згруповані залозисті клітини. Сітчаста зона – внутрішня, має вид неправильної сітки.

44 Гистологична будова наднирників

Гистологична будова наднирників

1 – власна сполучнотканинна капсула наднирника 2- кіркова речовина 3- мозкова речовина

45 Зони кіркової речовини наднирників

Зони кіркової речовини наднирників

Сітчаста пучкова клубочкова фіброзна оболонка капсули наднирника

46 Гістологічна будова кіркової речовини наднирників

Гістологічна будова кіркової речовини наднирників

1 – власна сполучнотканинна капсула наднирників 2- клубочкова зона (виробляє альдестерон, кортикостерон, дезоксикортикостерон) 3- пучкова зона (виробляє кортизол, кортикостерон) 4- сітчаста зона (виробляє гормони андрогени і естрогени) 5- сполучнотканинний прошарки 6- кровоносні судини

47 Кіркова речовина наднирників гістологічна будова капсули та

Кіркова речовина наднирників гістологічна будова капсули та

клубочкової зони.

48 Кіркова речовина наднирників гістологічна будова пучкової зони

Кіркова речовина наднирників гістологічна будова пучкової зони

49 Кіркова речовина наднирників гістологічна будова сітчастої зони

Кіркова речовина наднирників гістологічна будова сітчастої зони

50 Гістологічна будова мозкової речовини наднирників

Гістологічна будова мозкової речовини наднирників

1-клітини мозкової речовини 2- прошарок сполучної тканини 3- венозний синус

51 Функції клітин мозкової речовини наднирників

Функції клітин мозкової речовини наднирників

Клітини мозкової речовини наднирників виробляють адреналін та норадреналін. Ці гормони підвищують артеріальний тиск, підсилюють роботу серця, розширюють порожнини бронхів, збільшують рівень цукру в крові. Клітини мозкової речовини виділяють пептиди, які виконують регуляторну функцію в центральній нервовій системі і шлунково-кишечному тракті.

«Ендокринна система»
http://900igr.net/prezentatsii/biologija/Endokrinna-sistema/Endokrinna-sistema.html
cсылка на страницу
Урок

Биология

134 темы
Слайды
Презентация: Ендокринна система.pptx | Тема: Эндокринная система | Урок: Биология | Вид: Слайды